Наративна терапія – сучасна, високоефективна психотерапевтична методика. Дає приголомшливі результати при вирішенні цілої низки проблем, починаючи від складних сімейних стосунків і закінчуючи розладами харчової поведінки.
Про переваги нової психотерапевтичної методики
Наративний підхід – це досить новий у психотерапевтичній царині напрям, що з’явився у 80-х рр. 20 століття. Відкриття методу належить Девіду Епстону та Майклу Вайту. Наративна терапія розвивалася стрімко, швидко і незабаром стала одним із найпопулярніших способів, що застосовуються американськими, європейськими і навіть африканськими психологами.
Особливо в ній приваблює універсальність і високі показники ефективності у вирішенні великої кількості проблем психологічного характеру. Крім того, така методика вирізняється найбільш шанобливим ставленням до людей. Її суть полягає в тому, що проблема – це не вина людини, а щось окреме, що деструктивно впливає на людське життя.
Екстерналізація та створення вільного простору
Більшість людей, які звертаються до сімейного психолога-психотерапевта, вважають себе невдахами, нездатними справлятися з власними проблемами. Боротьба людини із самою собою – небезпечний шлях, що веде до саморуйнування.
Тому фахівці, які практикують новий підхід у терапії, насамперед, допомагають клієнту відокремитися від проблеми. Для цього пропонується візуалізувати її і навіть придумати якесь ім’я, відстежити, який вплив проблема справляє на людину.
Екстерналізація (відокремлення) допомагає створити вільний простір і поглянути збоку на ситуацію. Водночас у людини виникає можливість застосувати для вирішення складної ситуації свій минулий досвід, різні знання та навички.
Робота за наративною методикою позбавляє почуття сорому, провини, допомагає навчитися брати на себе відповідальність за власні вчинки. Завдяки цьому людина починає виразніше бачити, краще розуміти свої цілі, потреби, наміри. Наративний підхід дає змогу дистанціюватися від проблеми, пережитого досвіду і шляхом усвідомлених дій почати змінювати життя на краще.
Історії та формування ідентичності
У розумінні наративної терапії наша ідентичність (усвідомлення того, ким ти є) формується у вигляді наративів (історій). Людині властиво шукати пояснення, вибудовувати взаємозв’язок між подіями, сплітаючи їх у цілісний єдиний ланцюжок.
Подібні пояснення і визначають поведінкові моделі. Історії, розказані людьми про самих себе, показують оцінку минулого і погляд на майбутнє. Їхній зміст безпосередньо пов’язаний з тим, на які саме події людина звертає увагу, що вкладає в їхній сенс і яким чином їх пов’язує одна з одною.
Зіткнувшись із неприємностями, стресовими ситуаціями, більшості людей властиво використовувати негативний досвід, зосереджуватися на негативних моментах із минулого, надаючи їм сенс, що зміцнює негативне забарвлення всього життя.
Суть наративної терапії і полягає в тому, щоб допомогти клієнту побачити життєвий досвід, що виходить із контексту негативних історій. Далі людина створює нові історії про себе, відповідно до своїх цілей і устремлінь. Головне, що їхнє смислове навантаження з негативного змінюється на позитивне.
Як проходять сеанси?
Працюючи за методом наративної терапії, фахівець спочатку допомагає клієнту відокремитися від проблеми. Далі знайти в житті події, що суперечать сприйняттю себе як невдахи. Потім із цих подій вибудовується нова, позитивна історія життя, до якої клієнт і починає поступово прагнути.
Також важливо знайти й озвучити свої думки, цілі та прагнення, щоб проживати життя, згідно з ними, поза рамками, встановленими колишніми негативними історіями. Надалі клієнт перетворюється на творця власного життя, який впливає на нього, змінює думку про самого себе, створює нове позитивне ставлення до своєї особистості.
Нарративна терапія – потужний інструмент, що дає змогу не просто розв’язати певну проблему, складну ситуацію, а й докорінно змінити життя на краще.